Юлія з чоловіком Євгеном мають четверо дітей. Проте вирішили, що можуть допомогти й іншим дітям мати справжню родину. Тож вже пройшли навчання як кандидати у прийомні батьки та мають намір створити прийомну сім’ю.
Вчора, 6 лютого, до цієї родини завітали спеціалісти Дитячого фонду ООН (UNICEF) UNICEF Ukraine, аби познайомитися та поспілкуватися.
«У нас четверо своїх дітей. Двоє старших синів зараз на навчанні за кордоном. А менші з нами тут. Донька ходить у садочок, а син – до школи. Коли почалася війна ми вирішили допомогти дітям, які потребують батьківської любові та турботи, тому подали документи на навчання. Звісно, спочатку було трохи лячно, але наші вчителі – нас надихали», – почала свою історію Юлія.
З теплом та вдячністю родина згадує навчальні тренінги у межах крос-секторального проекту In Touch Ukraine Foundation за підтримки UNICEF, які проводили тренерки Житомирський обласний центр соціальних служб.
«Перша зустріч – це було знайомство. Далі нам стільки розповіли, навчили, що ці знання допомагають щодня. Відпрацьовували вправи, як спілкуватися із дітьми, як взаємодіяти та пояснювати. Усі шість днів ми хотіли їхати на навчання. І важливо, що нас і зараз підтримують. Не просто провели навчання і відпустили. Ми і зараз можемо зателефонувати, і впевнені, що нас не просто почують, але й підтримають та допоможуть», – продовжує далі Юлія.
Одним із найцікавіших моментів навчання Юлія називає спілкування із мамою-вихователем дитячого будинку сімейного типу, яка сама виховує дітей. Реальний приклад дав віру у свої сили та впевненість у правильності свого рішення.
«Ми вже готові взяти дитину в родину, але потрібно почекати. Ми кожного дня чекаємо на дзвінок, що приїжджайте, знайомтеся… Поки чекаємо, намагаємось розвиватися та створювати ще кращі умови для дітей. Чоловік вже вирішив, що потрібно добудовувати будинок, аби збільшити простір. Друзі знають, що нам потрібно буде допомогти розширити будинок», – каже Юлія.
Ця родина має знайомих у своїй громаді, які вже виховують двох прийомних дітей. Тому частково цей приклад став певним поштовхом до створення прийомної сім’ї. Юлія розповідає, що, можливо, не все є ідеальним, але точно впевнена, що разом із чоловіком задля благополуччя дітей зроблять усе від них залежне: «Ми зробимо все, аби кожній дитині, яка ростиме та виховуватиметься у нашій сім’ї, дати максимум».
Також поділилася з нами своїми спогадами: «У нас була історія, коли дочка в три роки сказала татові «Тату, я хочу на море. Я ніколи не була на морі». І того ж дня ввечері ми всією родиною вже були на морі».
«На навчаннях у нас запитували, як будемо будувати стосунки із родичами дитини, яку візьмемо в свою родину. Ми не будемо проти, не будемо забороняти. Єдине переживаємо, аби дитина не тягнулася до неблагополучного життя, а навпаки прагнемо показувати приклад, як має бути краще. Ми розуміємо, що перші півроку буде непросто. Але знаємо, що можна звернутися до наших тренерів», – розповіла про свої переживання Юлія.
Першим кроком у напрямку до створення прийомної сім’ї стала спочатку реєстрація у чат-боті «Дитина не сама», далі онлайн-навчання.
«Це також було певним поштовхом до прийняття відповідального рішення – взяти дитину в родину. Ми вже розуміли, що прагнемо до цього. Пройшли онлайн-навчання і вже далі подали документи на навчання кандидатів у прийомні батьки», – каже Юлія.
Родина на даний час чекає на дитину. Обдумує як облаштувати кімнату, створити максимально комфортні умови. Біля дому чоловік створив дитячий майданчик, аби і сусідські діти приходили гратися, але всі були під наглядом.
«Люди з нашого села вражені, що ми йдемо на такий крок під час війни. А ми просто чекаємо на свою дитину», – завершує свою історію Юлія.
In Touch Ukraine Foundation і надалі підтримуватиме цю родину. І вірить, що вони зможуть стати справжньою сім’єю для дитини, яка цього потребуватиме, що їх будинок і надалі буде осередком тепла та затишку.