Смерть брата або сестри — це тяжке випробування та горе, надзвичайно важкий досвід для кожного, хто опинився в такій ситуації.
Коли ми зростаємо поруч з кимось, разом розвиваємось, постійно взаємодіємо, беремо участь в одних і тих самих родинних подіях, ми ніби маємо одну історію на двох. Брати і сестри міцно пов’язані одне з одним. І скільки б ми не мріяли в певні моменти в дитинстві бути єдиною дитиною в родині, по-справжньому ніколи не могли уявити, як це може бути, що я є, а брата чи сестри немає поруч.
За замовчуванням, нам здається, що сестра або брат — це назавжди. Але іноді трапляється, що рідної людини, яка з дитинства, а для молодших — з народження, була поруч, більше немає з нами.
Горе братів та сестер є надзвичайно складним, адже має свої особливості
Саме скорботних сиблінгів найчастіше називають «забутими скорботними». Вони опиняються в ситуації, коли їм доводиться одночасно з переживанням власного горя та болю від втрати, витримувати горе батьків. А якщо ми говоримо про дорослих братів чи сестер, ще й горе їхньої родини: дітей, партнера.
Сиблінги — це ті люди, які переживають втрату близької людини, але їх не помічають. Вони ніби знаходяться в тіні тих, чиє горе вважається сильнішим. Соціальне оточення після втрати зосереджує свою підтримку на батьках, які втратили дитину, на дітях та партнері померлого. У той час брат чи сестра залишаються поза підтримуючим колом.
Це найбільша проблема, з якою стикаються сиблінги при переживанні горя втрати: «Моє горе не важливе. Те, що відчуваю я, не має значення». Ці думки, надмірне навантаження при переживанні власного горя і горя найближчого оточення, неможливість висловити власні емоції — усе це значно ускладнює переживання втрати та заважає відбуватися роботі горя.
Не ігноруйте свої почуття
Хоча горе брата чи сестри часто залишається непоміченим, це не означає, що воно менше за горе інших членів родини. Якщо ви опинилися в ситуації, коли не маєте можливості проживати власне горе так, як потребуєте, і якщо ваша родина та оточення не можуть підтримати вас у вашому горі, зверніться за допомогою до психолога.
Консультації з фахівцем дадуть можливість виговоритись, пережити власні емоції та біль, а також поступово впоратися з горем від втрати близької людини.
Якщо ви переживаєте втрату та потребуєте підтримки, не залишайтеся наодинці зі своїм болем. Жителі Коростенського району можуть звернутися до фахівців у Просторах психологічної підтримки або скористатися послугами мобільної медичної команди, яка виїжджає до сіл.
Отримайте допомогу, яка вам необхідна, і зробіть крок до зцілення.
Автор статті: Тетяна Юзвак, клінічний психолог